Засновник Real Aikido, академік бойових мистецтв, Гранд-майстер Любомир Врачаревіч, чорний пояс 10 дан (Soke)
Любомир (Люба) Врачаревіч народився 6 травня 1947 року в місті Вараждін (колишня Югославія) в день святого Георгія Победоносця. Саме цей факт і визначив життєвий Шлях Люби Врачаревіча. Шлях Воїна. З раннього дитинства Любомир захоплено займався спортом і встиг досягти хороших результатів у дзю-до, плаванні, футболі та водному поло, займаючи призові місця на першості республіки. Любомира до занять Айкідо швидше за все підштовхнув випадок, що стався з ним у 1968 році. При підтримці порядку на одній з дискотек, як народний дружинник, він отримав поранення ножем. Зробивши висновки з цієї події і усвідомивши, що життя людини знаходиться в руках самої людини, він твердо вирішив удосконалюватися у вивченні бойових мистецтв. І Любомир з декількома ентузіастами, які раніше вивчали дзю-до, почали самостійно опановувати основи джиу-джитсу і Айкідо. На першому році занять з Італії прийшла звістка, що в Рим з семінаром приїжджає один з великих майстрів Айкідо - Хіроші Тада. Любомир бере участь в п'ятнадцятиденному семінарі Тада сенсея і після повернення в Белград, в березні 1969 року, засновує перший Айкідо клуб в Югославії, згодом названий "Прві Врачар". Після наступного семінару в Римі, Любомир запрошує великих майстрів Айкідо Хіроші Тада і Тошио Немото в Белград, для відвідування свого клубу. Семінари цих майстрів тривали три роки поспіль. Звання майстра - чорний пояс 1 Дан Любомир отримав вже в 1971 році.
Не відразу до Врачаревіча прийшла популярність. Протягом трьох років Любомир роз'їжджає по багатьом містам Югославії, в основному поодинці і по вихідних, проводить безліч ознайомлювальних та навчальних семінарів і засновує клуби Айкідо, підбираючи талановитих хлопців для роботи інструкторами. Нові клуби стали виникати в містах Младеновац, Вршац, Чачак, Новий Сад, Бітоль, Титоград, Неготін, Леба, Сомбор, а потім і в інших містах. Наполегливо працюючи, Люба в 1972 році першим в Югославії отримав диплом кваліфікованого тренера з Айкідо. До 1972 року число клубів досягло двох десятків і було навчено стільки ж інструкторів, які у відсутності Врачаревіча працювали з численними учнями. А в 1974 році Люба заснував свій перший клуб за межами Югославії, в Угорщині. До 1978 року Любомир провів дев'ять національних семінарів і сам брав участь у дев'яти міжнародних семінарах з Айкідо. А в 1978 році, на запрошення майстра Тошіо Немото, він відвідав Японію, де міг три місяці тренуватися з кращими майстрами Айкідо, такими як: Кішомару Уєсиба (син засновника Айкідо), Хіроші Тада (8 дан), Масуда (8 дан), Ямагучі (8 дан), Кацуо Чіба (6 дан), Кітамура (5 дан). Максимально використовуючи своє перебування в Японії, Любомир намагається увібрати якомога більше інформації і встигає побувати так само у багатьох інших великих майстрів Айкідо, в тому числі і у засновника стилю Тендо-рю Кенью Шиміцу (8 дан), з яким вони згодом стали хорошими друзями. Завдяки своїй наполегливості Любомир відвідав навіть легендарного майстра карате Гогена Ямагучі (чорний пояс - 10 дан). Проте, Любомир чітко розумів, що він, як європеєць, не зможе стати японцем по духу, і не зможе до кінця перейнятися японськими звичаями, релігією і культурою, що передаються з покоління в покоління. Він, серб за національністю, який має слов'янське коріння і хрещений в православній вірі, повинен був йти власним шляхом і тому вирішив створювати свій власний стиль. Вправляючись до досконалості в кожному русі, усуваючи зайві елементи, щоб поліпшити ефективність і швидкість виконання технічних дій, збільшуючи, при цьому, число можливих комбінацій і пошук нових варіантів, які можна застосувати в реальній ситуації - це було його основною метою. «Коли ви досконало опануєте одним рухом або прийомом, вам дається свобода маніпулювати ним. Ви можете модифікувати його, комбінувати з іншими елементами і варіювати його застосування у випадках самооборони. Словом, ви можете досліджувати» - Любомир Врачаревіч.
Створення Реал Айкідо для Любомира було внутрішньою необхідністю, і він прийшов до думки про його створення сам, не маючи підтримки від кого не будь іншого. Але для створення Реал Айкідо необхідно було пройти якийсь час. У 1980 році було засновано Товариство клубів Айкідо Югославії. У 1982 році філії школи Врачаревіча з'являються в Лівії, Марокко і Чаді. У квітні 1986 року Любомир зі своїми асистентами засновує Союз Айкідо Югославії. Володіючи до цього часу достатньою кількістю хороших напрацювань, Любомир вважає за краще не квапити події і продовжує залучати до семінарів відомих японських майстрів. Один з них - Кенью Шиміцу (8 дан), який десять років поспіль щорічно відвідував Югославії на запрошення Любомира.
У 1993 році Любомир знову відвідує Японію разом зі своїм асистентом Братислав Стоіч, але вже для відвідування центру Айкідо Йосінкан, очолюваного великим майстром Айкідо Годзо Сіода. Годзо Сіода тоді був дуже хворий і замість нього тренування проводив майстер Цутому Чіда. Техніка Любомира тоді привернула велику увагу японських майстрів, бо він в ній використав багато своїх оригінальних розробок. У Йосінкан Любомир встиг все ж побачитися з тяжкохворим легендарним майстром Годзо Сіода, якому до смерті залишався рік і той, особисто підписавши диплом Любомира, прийняв його в члени своєї федерації (кілька років тому Люба отримав прохання з Йосінкан вислати їм копію цього сертифіката, тому що підпис на ньому одна з останніх підписів Великого майстра).
Любомир Врачаревіч прагнув наблизити техніки Айкідо до сучасних умов життя, вивчав закони механіки і динаміки руху, анатомії і психології і постійно вносив поправки в технічну базу своєї школи на основі особистого досвіду, накопиченого при підготовці військовослужбовців і працівників правоохоронних органів. В результаті цього він зміг створити ефективну систему самооборони і розробити спеціалізовані методики навчання, як для воєнізованих спецпідрозділів, так і для цивільних осіб, включаючи жінок і дітей. Ці методики допомагають навчити людей різного віку, як захист від збройного супротивника, так і від групи нападників. Рішучість дій, концентрація уваги, своєчасна реакція, силова витривалість, рухливість суглобів, плавність в рухах і швидкість мислення - все це регулярно виробляється під час тренувального процесу у тих, хто практикує Реал Айкідо.
І ось, після уважного і ретельного аналізу величезної кількості вивченого матеріалу і на основі свого безцінного особистого досвіду, отриманого при шестирічної підготовці різних спецпідрозділів Югославії, а так само при дворічному навчанні охоронців Роберта Мугабе (президента держави Зімбабве) і всього складу держбезпеки Зімбабве, а так ж за час перебування в Лівії з 1982 по 1985 рр., де навчав не тільки охоронців президента Муаммара Каддафі, але і багато формувань спеціального призначення лівійської армії. Любомир в 1993 офіційно оформляє свій стиль Реал Айкідо, створивши Всесвітній Центр Реал Айкідо (WCRA).
Виликий Майстор – Любомир Врачаревіч відійшов у вічність - 18 листопада 2013 року в місті Белград (Республіка Сербія).
